МЕЖА ДОЦІЛЬНОСТІ

 

 

Компанія «Агро-Регіон» має досить довгу та багату на події історію. Тому цікаво подивитися на підхід до впровадження систем точного землеробства людей, чий бізнес стикався зі значними фінансовими труднощами

ВІКТОР ПЕРЕМОЖНИЙ

 

На тему точного землеробства ми поспілкувались із Володимиром Кравцовим, який нині очолює виробництво в компанії та безпосередньо бере  участь у впровадженні систем точного  землеробства. Далі пряма мова.

Знімки полів з безпілотника дають чітку картину якості роботи технологічного обладнання

Точне землеробство — поняття багатогранне. Усі його розуміють по-різному. Хтось має знати, що відбувається  на кожному сантиметрі поля, а комусь достатньо зробити одну пробу на 20 га, щоб приблизно визначити,  які добрива та в якій кількості вносити.

Загалом цей напрям винятково для людей, які хочуть підвищити ефективність  агровиробництва. І в принципі це не є чимось надто складним  і неможливим. Проте існує кілька проблем: час, гроші та команда людей,  які прагнутимуть досягнути результату і розумітимуть, навіщо це взагалі потрібно. Звичайно, що власники компанії також повинні розуміти,  що впровадження нових технологій потребує часу, і що навряд чи  щороку  вдасться отримувати чималі прибутки.

Найкоштовніше й складне — обладнання,  яке здатне реагувати на ваші ідеї. Це сівалки, ґрунтообробна техніка, обприскувачі та машини, що вносять добрива. Але спершу потрібно визначитись, що взагалі потрібно  робити. Тобто необхідно розуміти,  яку урожайність ви очікуєте, і,  відповідно, що треба зробити, аби створити ідеальні умови для розвитку рослин. Також потрібно отримати  інформацію про природно-кліматичні умови в даному регіоні за певний  проміжок  часу, врахувати рельєф, опади, ґрунтові води. Результати аналізу цих даних можуть не збігатися  з очікуваннями, але потрібно  бути готовим до того, що навіть надмірне удобрення не дасть ніякого  ефекту внаслідок відсутності вологи, її швидкого випаровування або, наприклад, відсутності гумусу. Потенціал полів може бути різний, і вже на цьому етапі можна легко підрахувати економічну доцільність упровадження тих або тих технологій. Може так статись, що практично  жодна інвестиція не буде доцільною,  тож нічого й розпочинати це робити. Коли ж усі основні чинники в межах  норми, можна давати  завдання техніці  (задавати норми внесення добрив, норми висіву тощо).

З чим можуть стикнутись аграрії, коли починають удосконалювати технології? Одна з головних проблем — це коли очікування не збігаються  з реальними результатами. Є такі речі, які всім зрозумілі, термін їх окупності сезон або два, і вони гарантовано забезпечують додатковий  прибуток. Наприклад, сівалки з  відключенням сошників або обприскувачі з відключенням секцій або й форсунок.

ВИСІВ

За моєї активної присутності у виробництві я зробив висновок,  що без якісного посіву не слід очікувати добрий врожай. Тут є певний перелік технологічних параметрів, яких  потрібно  дотримуватись. Перший із них — це глибина. Насінина повинна опинитися не надто глибоко, щоб їй вистачило енергії пробити шар ґрунту. Водночас надто мала глибина загрожує дефіцитом вологи, і насіння  може взагалі не прорости. Тобто потрібно сіяти на таку глибину, щоб зберегти  баланс між цими чинниками. Сучасні сівалки здатні досить точно дотримуватись завданої глибини висіву, але це за статичних умов.

Немає  жодного поля з однаковою щільністю  ґрунту, і як би ми не хотіли, сошники  реагуватимуть  зміною глибини розташування  насіння. Розв’язати проблему  можна завдяки додатковому обладнанню, яке вимірюватиме щільність ґрунту і, відповідно, змінюватиме тиск на сошник.

Рівномірність розкладання насіння  напряму корелює з поняттям площі живлення. Це також очевидна річ, яка не потребує спеціальних доказів. Будь-яка людина зрозуміє, що  дві рослини поруч братимуть поживні  речовини, по суті, з однієї точки поля, і, звісно, що їм обом навряд чи вистачить «харчів», вологи та сонячного  світла. Кукурудза та соняшник дуже чітко реагують на таке, тому сівалка повинна розкладати насіння  з високою точністю. Якщо кукурудза  висівається з міжряддями 70 см, то за норми 80 тис. насінин на гектар відстань між насінинами повинна  бути 17–18 см. Один сантиметр різниці вимагає від сівалки великої точності. Якщо збільшити норму висіву  до 88 тис., відстань між насінинами  зменшиться до 16–17 см, тобто  невелика зміна в нормі висіву сильно вплине на швидкість роботи висівного  апарата. Відповідно, вимоги до рівномірності роботи обладнання суттєво зростають. Сівалка більше помиляється, якість розкладання насіння  погіршується. Якщо побудувати технологію на міжрядді 50 см, це  збільшить відстань між насінинами. За 80 тис. вона становитиме 25 см, а за 88 тис. — 22 см. За таких обставин  обладнання фізично працює повільніше і, відповідно, за інших рівних умов, така технологія дасть більш  точний результат.

Рівномірно розкладене насіння забезпечує  рівномірне живлення і відсутність конкуренції (якщо інші умови  теж  однакові). Це факт, який важко заперечити, тому до цього потрібно прагнути. Не хочу згадувати про експеримент  на нашому полі, на якому працювало 6 різних сівалок, і одна з них узагалі була неточного висіву. Отриманий результат ставить все з ніг на голову, оскільки найкращий врожай соняшнику отримано саме з неточної сівалки. Водночас потрібно пам’ятати, що на кінцевий результат  впливає надто багато чинників, які лишаються поза нашою увагою, тому цілком можливо, що причиною був збіг обставин (природно-кліматичних,  ґрунтових тощо). Цілком зрозуміла для всіх теорія про площу живлення сумніву не викликає, тому для посіву кукурудзи, соняшнику і сої потрібно мати в господарстві найкращу сівалку точного висіву.

ДОВІДКА АГРОРЕГІОН

  • 2013

У 2013 році розпочав роботу цілодобовий  диспетчерський центр підтримки  виробництва, який забезпечує контроль за всіма технологічними  операціями у  полях в режимі реального  часу. Також почав експлуатуватись перший квадрокоптер (дрон).  

  • 2014

Впровадження системи моніторингу  CROPIO у 2014 році дало змогу дистанційно та оперативно контролювати стан посівних площ, здійснювати  прогнозування і планування сільськогосподарських операцій. У той же час  «Агро-Регіон» стає першим в Україні  клієнтом провідної шведської компанії з контролю якості ґрунтів Eurofins  Agroscience  Services, завдяки чому поля завжди отримають оптимальний  рівень добрив та підтримуються в належному екологічному стані. Квадрокоптери стають обов’язковим приладдям для контролю якості обробітку  ґрунту та посіву, визначення засміченості бур’янами, аналізу густоти  рослин та складання карт внесення мінеральних добрив.

  • 2015

У 2015 році було встановлено системи автопілотування Raven та здійснено випробовування системи обробітку ґрунту Strip-Till на базі Чернігівського кластера.

Якщо ж це  за якихось причин неможливо, для  наявних сівалок потрібно створити такі умови, за яких вони виконуватимуть  свою роботу максимально якісно. А саме: знизити швидкість руху сівалки. В «Агро-Регіоні» максимальна  швидкість посіву сягає 8 км/год, хоча в інших господарствах ці значення можуть сильно відрізнятись.  Хтось сіє взагалі не швидше 6 км/год, а когось влаштовує якість на швидкості  12 км/год. Взагалі ж існують сівалки,  які розраховані на швидкісну роботу — 15 км/год і більше. Вони показують доволі пристойні результати  та можуть вільно конкурувати зі звичайними.

Сучасні сівалки «знають», де вони сіяли, і можуть вимикати сошники на тих ділянках, які вже засіяні. Не вдаючись до складних розрахунків можна  сказати,  що витрати посівного матеріалу  скоротяться щонайменше на 3–5%. Але нова сівалка — це значні інвестиції, легше дообладнати наявну.  Термін окупності такої технології в масштабах середніх господарств за певних умов може сягати одного року. Крім того, не будемо забувати  про економіку ділянок в місцях розворотів, де раніше були пересіви. Вдвічі більша густота рослин призводить  до справжньої «війни» за живлення, якого звісно ж не вистачить на  всіх. Вся маса рослин на цих ділянках сидітиме на голодній пайці, тож про який урожай може йти мова? З повітря ці ділянки чітко видно — ближче  до  осені вони першими починають жовтіти. Тобто вегетація там припиняється  значно раніше, ніж на всьому  полі, і це може бути яскравим доказом того, що значного урожаю там не буде. Хтось скаже, що 5% це небагато, і втрати не такі вже й великі. Звичайно, що ставлення до втрат у кожного своє, але в абсолютних цифрах на десятках тисяч гектарів це сотні тисяч доларів, викинуті на вітер.

Коли завдання точного висіву вирішене, можна розраховувати на досить  швидку (протягом одного-двох років) окупність інвестицій. Це перевірено практикою як за кордоном,  так  і в українських господарствах, тому сумніви щодо ефективності не виникають. Наступним кроком може стати диференційний висів у межах поля. Наприклад, ми можемо з високою  вірогідністю передбачити, що на пагорбах вологи буде менше, ніж у низинах, тож потенціал поля в цих місцях відрізняється. Тому на височині  потрібно норму висіву зменшувати,  а в низинах, навпаки, збільшувати. Щоправда, існує проблема — у  рік з великою кількістю опадів низини  можуть зібрати надлишкову кількість  води,  утворяться вимочки та рослини взагалі  загинуть. Цього явища усі бояться, і тут потрібно розуміти та враховувати водну ємність ґрунту. У разі наявності плужної підошви або будь-якого іншого ущільнення, волога утримуватиметься на поверхні довгий  час, що призведе до негативних наслідків. Коли ж ущільнення немає, земля здатна сприймати дуже велику кількість вологи без шкоди для рослин. Ми з цією проблемою боремося  за  допомогою глибокорозпушувачів, а також сидератів зі стрижневою кореневою системою. До речі, з огляду  на нашу практику, можна сміливо  зазначити, що сидерація допомагає підвищити врожайність наступної культури. Якось ми засіяли одне доволі  слабеньке поле гірчицею, після чого отримали чудовий урожай озимої  пшениці (навіть кращий, ніж на більш перспективних сусідніх полях).

Проте диференційний посів ми поки що не застосовуємо, оскільки для його впровадження потрібно порівняно більше  інвестицій. Обладнання, яке може забезпечити цей процес, значно дорожче. Звичайне відключення сошників технічно реалізується  просто:  за допомогою клапанів або вимикачів. Для змінної норми потрібно значно складніше обладнання, яке зможе  динамічно змінювати режим роботи залежно від потреби. Тобто це буде електромотор або гідропривід, що забезпечує роботу кожного висівного апарата або їх групи в різних  режимах. Крім того, очікувану ефективність  від впровадження технології  ми поки що до кінця не вивчили, тому лише на наступний рік планується обладнати одну або дві сівалки,  які  зможуть робити диференційний посів. Це буде скоріше експеримент, спрямований на вивчення технології та її доцільності.

Існує можливість здешевити технологію за  допомогою встановлення обладнання, яке керуватиме роботою усіх секцій одночасно. Точність при цьому дещо зменшиться, але в масштабах поля сівалка з шириною захвату  7,  10 або й навіть 15 метрів не така вже й велика. Якщо подивитись на поле зверху, смужки, насправді, дуже вузькі, і все це лише питання рівня  точності. Все залежить від того,  наскільки великої точності ви намагаєтеся досягнути.  Можна розкидати добрива звичайною «лійкою» на 36 або й 40 метрів, а можна вносити локально через трубки під час обробітку  ґрунту (на ширину захвату 1–6 м), та ще  й з кожної окремої ємності з добривами давати змінну норму. Все зводиться  до  вартості технології, до готовності витрачати на це матеріальні та людські ресурси, а також власну енергію та час.

Різноманітне насіння від безлічі  постачальників має дуже різну якість, тому забивання сошників у сівалках суцільного висіву це є банальна  практика, біда в тому що в старих сівалках проблема контролювалась  дуже умовно. Механізатори не можуть повсякчас зупинятись і перевіряти працездатність кожного  сошника, коли їм доводиться контролювати роботу трактора загалом.  Після сходів всі пропуски одразу видно — варто лише пройти по полю, а краще запустити дрон. З механізаторами сварились, штрафували,  але одна розмова з керівником  підрозділу визначила ситуацію. Він сказав так: «Хіба ми навмисне сіємо з пропусками? Ну як механізатор вночі проконтролює ситуацію?  Вдень ще можна побачити, що зерно  висипається з трубки, а вночі  навіть за ідеального штучного освітлення практично нічого не видно». Тому було прийнято рішення не боротись з людьми, а надати їм такий інструмент,  який виконуватиме контроль висіву замість них. Люди будуть менше томитись і  стануть більш продуктивними. Наразі всі наші трактори  обладнані автопілотами, на сівалках  встановлені датчики контролю висіву, і з просівами зернових у такий спосіб  проблему вирішили. Звичайно, що вони іноді трапляються, але в глобальних масштабах  можна говорити про відсутність проблеми. Висновок з цього можна зробити такий: або ти витрачаєш купу часу на марну боротьбу з персоналом і в результаті  замість ефекту отримуєш конфлікт і  демотивацію, або даєш йому інструмент, який здатний вирішити проблему.

ОБРОБКА

На мою думку, точне землеробство  потрібно починати з обприскувачів  і сівалок. Без цієї техніки вся інша активність буде марною. Навіщо диференційне внесення, коли у нас пересіви та пропуски, невідома ситуація з точністю посіву і навіть бур’яни  в  полях! Про яку ефективність тоді говорити?

Ефективними помічниками аграріїв є дрони, оскільки саме з їх допомогою можна швидко оцінити реальний  стан  полів. За обсягів українських агрогосподарств зазвичай агроном фізично не в змозі обійти все поле, щоб на власні очі побачити там недоліки, а за допомогою дрона це зробити досить легко. Без цих апаратів неможливо приймати будь-які рішення.

У перший рік використання дрона  я візуально переконався, наскільки  вирішальним може бути якісне обприскування  кукурудзи. У нас ця культура займає половину площ, вона найдорожча за собівартістю, але й за прибутковістю також одна з найкращих. Тож коли ми вчасно і  якісно робимо осінній обробіток ґрунту, вносимо адекватні норми фосфорних,  калійних та азотних добрив, виконуємо якісну передпосівну культивацію, якісно і вчасно сіємо дороге  насіння,  всі ці зусилля можуть бути понівечені тільки однією гербіцидною обробкою! Пропуски на ґрунтовому внесенні зазвичай важко виправити стандартною нормою страхового гербіциду  і навпаки. А збільшення норм гербіцидів у багатьох випадках спричинить надлишковий стрес культурній рослині, зменшивши її потенціал.Звичайно, що бувають погодні умови і технології, коли вистачає однієї гербіцидної обробки.

За перших же польотів я натрапив на ділянку поля, куди не потрапив страховий гербіцид. Там чітко було видно, що можуть зробити з кукурудзою  злакові бур’яни, коли отримають  можливість конкурувати з кукурудзою, позбавивши її значної кількості вологи й поживних речовин. Кукурудза там майже в половину  висоти відрізнялась від загальної  маси, і було зрозуміло, що весь комплекс дій, спрямований на досягнення  високого врожаю, просто перекреслений  лише однією помилкою обприскувача.Тому, на моє глибоке переконання, кукурудза, що потрапила в конкурентну боротьбу з бур’янами, ніколи  не сформує значного результату.

Із соняшником ситуація цікава і дуже схожа. Наприклад, соняшник, що не зазнав впливу ґрунтового гербіциду,  на початкових стадіях росте набагато краще. Ті рослини, що пробивались через  ґрунтовий захист, як порівняти з рослинами, що ростуть поряд, виглядають кволими та малоперспективними. Але минає час, і гарний соняшник, який нібито мав вирости найкращим, починає пригнічуватись  бур’янами, і коли доходить до збирання врожаю, ситуація кардинально змінюється. Оброблені рослини встигають набрати сили та демонструють кращу врожайність, ніж ті, що  спочатку  виглядали перспективними, а потім потрапили в умови недостатнього живлення внаслідок конкуренції  з бур’янами. В перший же рік мені вдалося швидко переконати керівництво в необхідності обладнання обприскувачів  автопілотами та системою контролю виливу. Після завершення роботи ми отримуємо карту оброблених  площ, і якщо в господарстві працює  система контролю приготування робочих сумішей, можна сказати, що питання із якістю вирішене.

Хоча якщо думати про перспективу, то взагалі необроблена рослина могла б дати найбільший врожай. «От якби можна було видалити бур’ян без гербіцидів. Є хороший засіб: “сапозін” називається!» — це такий жарт агровиробників, бо мають на увазі звичайну сапку. Але й одночасно безмежний  простір  для інновацій, бо мікроробот з розпізнаванням рослин міг би додати значного ефекту в справу.

Зараз у нас працює по два самохідних  обприскувачі на підрозділ (приблизно на 10 тис. гектарів), більше не купуємо, бо техніка має оперативно відробити інвестиції, але досить часто доводиться залучати найманців. Буває, виникає проблема, на яку ми не встигаємо відреагувати миттєво. Іноді втрачаємо кілька дорогоцінних днів, що негативно позначається  на рослинах, і певні втрати все ж трапляються.

Є технологія, що розпізнає бур’ян на ґрунті й дає обприскувачу завдання  увімкнути форсунку, щоб знищити  шкідливу рослину, а не накривати розчином все поле. І ідея супер, і економія робочого розчину відчутна, і що взагалі може бути «точноземлеробніше»?  От тільки де її реально застосувати в промисловому виробництві зернових, поки не придумав.

ДОБРИВА

У нашій компанії з самого початку використовувались розкидачі-лійки (жартома називаю їх балістичними). Це звичайні «лійки», які плюються добривами в різні сторони, і на політ  кожної гранули в цьому випадку впливає безліч чинників. Це швидкість і напрям вітру, температура, вологість, мікро- та макрорельєф поля,  стан  самих добрив та багато іншого. Звичайно, що досягти рівномірності  можна лише за статичних умов лабораторії, які рідко бувають у реальному житті. Тому було прийнято  рішення тренуватися вносити добрива  одночасно з обробітком ґрунту. Для цього використовуємо бункери з сівалок. Вони обладнані котушками, які можуть працювати зі змінними нормами, і одночасно вносити два або більше типів добрив. Така практика  була ще на початку інноваційного руху в компанії «Дружба Нова», тому вирішили не винаходити велосипед, а спробувати повторити.

Насправді, диференційне внесення добрив — це золоте дно. Коли в полі багато фосфору, ви можете зменшити  його загальну норму, але він майже ніколи не буває рівномірним на всій площі. За звичайною технологією  на якійсь ділянці ви внесете його більше, ніж потрібно, а на іншій  все одно залишите значний дефіцит! Якщо розібратися з проблемою детальніше,  отримаєте спосіб заощадити  кошти. Вартість добрив зараз надто висока, щоб нехтувати такою можливістю зекономити. Важлива перевага традиційного розкидача мінеральних добрив — це його висока продуктивність. За компромісної якості  вдається «зробити» 300 га на добу без додаткових зусиль.

Якщо ж добрива вносити одночасно з обробітком ґрунту, навіть з набагато  потужнішим трактором вийде ледь третина. У вас завжди повинні бути варіанти, оскільки в агровиробництві  умови постійно змінюються, і одне й те саме завдання доводиться вирішувати кількома способами, і  дуже добре, якщо ви технічно до того  готові.

АНАЛІЗ ҐРУНТУ

Якщо запитати у компаній, які професійно  роблять аналіз ґрунтів, всі вони скажуть, що найкраща точність буде, коли окремий зразок береться з квадратного… міліметра! Звісно, це жарт, але потрібно шукати баланс між точністю і вартістю цієї точності. Розміри господарств і прибуток з гектара мають велике значення (порівняти великого голландського фермера з 400 га, в якого овочі на поливі, і в нас є одне з полів у 420 га і кукурудза, соя, соняшник).

У першу чергу аналізи ґрунтів відповідають на питання, чи не боретесь ви  з  проблемою, якої насправді немає. Буває, що під якусь культуру фермер прагне внести нормативний до виносу  фосфор, а в ґрунті його й так вдосталь. А насправді не вистачає калію або сірки,  або всього достатньо, і потрібно лише провести вапнування для зменшення  кислотності, хоча й там можна нашкодити на вже лужній ділянці.

Отримали ми результати аналізів. Що робити з цим масивом даних? Добре, роздрукували карти і дали агрономам. Той ходить по краю поля і дає вказівку трактористу, щоб з протилежної сторони біля горбочка вносив іншу норму. Якщо у вас до цього  не  готові ані техніка, ані люди, процес внесення добрив може повністю  зупинитись  або в багато разів розтягнутись  у часі, якщо порівнювати з унесенням сталих норм. Звичайно, коли є значні технічні ресурси, що дозволяють працювати з величезним запасом часу, можна грати й у цю гру. Але у протилежному випадку, коли надлишку техніки немає і важлива кожна година, ускладнювати роботу персоналу ніхто не буде за очевидною недоцільністю, крім того, достатньо  інших стрес-факторів (погода,  зупинки через несправність тощо).  Наприклад, у нас раптова зупинка обприскувача означає лише одне — оперативний пошук техніки на стороні, а як на ринку дефіцит послуги, то  ще й за будь-які гроші. Спробуй пропустити  лободу, і потім поборотись з нею не таке просте завдання.

ЕФЕКТИВНІСТЬ

Можна досягнути більшості результатів мінімумом зусиль. Але потрібно  планувати свою діяльність і розвиток, і водночас враховувати розвиток технологій. Ми починали зі створення бази даних та системи моніторингу.Кожна робота, яка виконувалась, у нас зафіксована. Ми знаємо, коли, де і з якою швидкістю працює техніка. Нашим першим кроком до ефективності  було придбання GPS-трекерів на всі самохідні машини. Відтоді трактори, комбайни та вантажівки постійно під контролем. Крім цього,  на всі машини було встановлено датчики рівня палива. Люди були приголомшені й невдоволені, але в перший же рік після впровадження контролю палива заплановані витрати  збіглись із фактичними. Хоча в попередні роки завжди отримували  20–30% перевитрат, і це чималі гроші в масштабах компанії. База даних показує різноманітні дані вашого підприємства, якщо маєте натхнення сформувати звіти в різних розрізах. Наприклад, буде видно, що один обприскувач  більше стоїть ніж робить, або трактори їздили по чужих полях, або вантажівки постійно зупинялися в тому самому місці та зсипали зерно  або зливали паливо. Завдяки такій  інформації є можливість істотно скоротити витрати, і якщо контроль не реалізований, годі й мріяти про точне землеробство. Певний час механізатори віддавали перевагу роботі в «колгоспі», малі зарплати на свій розсуд компенсувались крадіжками. Це хибний концепт — досягти добрих врожаїв  у такий спосіб  малоймовірно, а коли ситуація систематична, то «колгосп» у довгостроковій перспективі гине. Коли ж ступінь  контролю  збільшився до сучасного рівня, ставлення сильно змінилось. Персонал позбавився можливості красти, і коли його дохід дорівнював офіційному заробітку, довелося підвищувати  зарплатню для досягнення справедливої компенсації за тяжку працю на землі. На прийняття ситуації знадобився час, але зараз в компанії працюють лише ті, хто погоджується з таким станом речей.

Датчики в сівалках, які рахують кожну насінину, також позбавляють від крадіжок. Якщо ми впевнені, що насіння точно пройшло крізь висівний  апарат, це означає, що воно в землі. Можливо, воно за певних причин не зійшло (неякісне насіння, нестача вологи, інші чинники). Тож компанія отримує можливість знайти реальну причину і щонайменше зробити правильні висновки.

З насінням в компанії взагалі ведеться чітка робота. Нещодавно за ініціативою  наших агроспеціалістів ми організували невелику лабораторію, де вирощується все насіння, яке до нас надходить. Одразу видно якість та відсоток сходів, і за потреби компанія може звернутись до постачальника з претензією. Звісно, що коли намагаються  продати щось неякісне, терміни  постачання постійно переносяться, щоб зробити перевірку вже не було  часу. А якщо проблеми проявляються в полі, можна кивати на цілу купу чинників,  які в теорії можуть вплинути на якість сходів. Трапляється, що насіння  надходить вражене хворобами, пошкоджене, пересушене тощо, тому потрібно все перевіряти.

Ще один приклад, як постачальники можуть підсунути неякісний продукт. Одного разу під час посівної зупинилася вся техніка.  Причина виявилась у неякісному паливі. Забились фільтри,  прийшлось їх міняти й чистити форсунки, а втрата часу становила 3 дні. Керівництво пішло на радикальний крок: почали купувати дороге пальне за таким контрактом, який  передбачає мільйонні штрафні санкції  у разі проблем із якістю. Зараз компанія переплачує за паливо, але преміальний сектор в нашій країні ще далекий від європейського рівня.

Навіть іноземні виробники преміального сегмента (і  це стосується не лише пального, а й інших товарів) намагаються іноді продавати третій сорт за ціною вищого. Тому все потрібно контролювати,  особливо коли твоя компанія не входить в п’ятірку найбільших агрохолдингів країни. Це і буде першим кроком до оптимізації та підвищення ефективності. А точне  землеробство може розпочатись лише після забезпечення базових стандартів господарювання, над становленням  яких доведеться попрацювати усім гуртом.

У раз передруку посилання на iFarming обов’язкове. Видавець не несе відповідальність за зміст рекламних оголошень та статей.

Ваші відгуки, пропозиції та зауваження приймаємо на пошту редакції: office@deltamedia.com.ua

РОСЛИНИ З ПОВІТРЯ

    Вирощування рослин за революційною технологією аеропоніки – головна особливість унікального тепличного комплексу, що діє на Київщині   Багатоярусна грядка Сучасну […]