ТРИМАТИ РУКУ НА ПУЛЬСІ ІННОВАЦІЙ

 

Стовідсоткова готовність до розгляду цікавих ідей, але водночас розумний та зважений підхід до впровадження нових рішень у рослинництві. Таким рецептом успіху роботи з великим земельним банком з нами поділився Андрій Кіяненко, керівник відділу впровадження інновацій МХП. Холдингу, який по праву посідає провідне місце у рейтингу найефективніших агрокомпаній України

 

 

Зазвичай в агрокомпаніях створюють відділи точного землеробства або GPS-моніторингу. У МХП працює відділ впровадження інновацій. На нього покладено значно ширше коло завдань?

Відділ впровадження інновацій агроіндустріального холдингу МХП займається не лише точним землеробством чи просто GPS-моніторингом. Ми зосереджуємо нашу увагу та ресурси на широкому  спектрі інновацій, пов’язаних з рослинництвом: починаючи від простих завдань, таких як моніторинг роботи техніки, і закінчуючи складними проектами, наприклад, розробкою програмних продуктів. Колись ми дійсно лише здійснювали GPS-моніторинг, виконували оцифровку контурів полів. Тепер наше завдання – знайти та впровадити ті інновації, які принесуть економічний ефект для компанії.

Пане Андрію, а коли саме агрохолдинг взяв курс на освоєння нових технологій і з чого тоді починали?

 Коли я прийшов у компанію на початку 2010 року, карти полів були лише у паперовому вигляді. Постала необхідність їх оцифровування. Тому ми розпочали обмір полів для формування бази даних. Трохи пізніше розпочався GPS-моніторинг техніки. До речі, відділу, який би відповідав за виконання цих завдань, тоді ще не було. Працювали лише кілька фахівців з геоінформаційних систем.

Але саме дев’ять років тому в МХП розпочалося детальне вивчення усіх напрямів точного землеробства. Ми вели моніторинг новинок техніки та обладнання, розглядали можливість та ефективність їх застосування в наших господарствах. За потреби або за ініціативи господарств точково закуповувалися курсовказівники, автопілоти чи техніка, вже обладнана цими приладами.

Коли ж МХП почав системно впроваджувати технології у всіх господарствах?

Системне впровадження розпочалося 2014 року. На той момент ми вже досягли того потенціалу, коли можна було комплексно впроваджувати рішення для ефективнішого використання ресурсів. Насамперед вивчили усі пропозиції на ринку за різними напрямами, вислухали представників усіх виробників обладнання точного землеробства і сформували для себе стратегію, як рухатися далі, обравши найефективніші рішення. Ідеться насамперед про системи автоматичного водіння, курсовказівники, системи управління висівом на сівалках та управління виливом на обприскувачах. Тепер ми можемо не лише уникати перекриттів під час посіву та обприскування, а й повністю контролювати норму та витрати ресурсів у процесі цих важливих технологічних операцій. До речі, на початкових етапах ставку було зроблено переважно на переобладнання наявної техніки. Її у наших господарствах було достатньо. І часто дообладнані системами точного землеробства машини працювали набагато ефективніше, ніж нові із заводським обладнанням.

Також ми випробовували технологію стрічкового внесення добрив,  переобладнавши культиватори таким чином, щоб з осені вносити добрива не по всій площі, а в рядок. Система точно фіксувала координати, і в результаті навесні посів здійснювався лише в рядки з удобреним ґрунтом.

На мою думку, наша велика перевага порівняно з іншими агрокомпаніями – у нас немає різнорідного обладнання. Свого часу ми закупили прилади Raven і встановили їх на всю техніку. Під час вибору враховували насамперед можливість інтеграції обладнання з машинами різних виробників. А техніку, придбану уже із встановленими приладами, намагалися згодом синхронізувати з єдиною системою. Тепер можу сказати, що уніфікація систем точного землеробства – це ще й великий плюс у навчанні персоналу на місцях.

Проведення навчання в одному з господарств агрохолдингу

Уся техніка агрохолдингу працює за найбільш точним сигналом від RTK-станцій. Маючи понад 20 власних RTK, ми об’єдналися в одну агромережу з іншими компаніями, щоб повністю покрити свій земельний банк.

Ви зробили ставку на системи навігації, управління висівом та обприскуванням. А як щодо обробітку ґрунту. Чи застосовуєте якісь ноу-хау?

У цьому напрямі точного землеробства не так все просто, як здається. Основна проблема обробітку ґрунту полягає в наявності плужної підошви, яка з роками, в період оранки, сформувалася на різній глибині. Для того, щоб мати високі врожаї, її потрібно зірвати, а щоб її зірвати, потрібно знати, на якій глибині вона залягає. Звичайно, можна застосовувати глибокорозпушувач, витративши більше палива, часу та моторесурсу самої машини. Проте тут важливо, щоб лапа працювала в площині плужної підошви, не вище і не нижче. Тому ми зацікавились приладом Topsoil Mapper. Нині тестуємо його. Він визначає не лише глибину залягання плужної підошви, а й електропровідність та вологість ґрунту.

Але потрібно не лише визначати плужну підошву, а й регулювати глибину обробітку залежно від глибини її залягання, за допомогою карти-завдання управляти навісним агрегатом, піднімати його вище або опускати нижче. Саме таку систему на наш запит сьогодні розробляє бразильська компанія Hexagon Agriculture, один із провідних світових виробників GPS-обладнання та точних вимірювальних приладів. Узагалі бразильські компанії дуже охоче йдуть на діалог, відгукуються на наші пропозиції щодо покращення обладнання та програмного забезпечення, підвищення його ефективності.

Завдяки розробленій системі можна буде не лише варіювати ґрунтообробіток, а й оцінювати якість проведення технологічної операції на основі даних, отриманих з бортового комп’ютера трактора. Наприклад, є ділянки, де агрегат неможливо опустити на більшу глибину. На карті ґрунтообробітку їх буде дуже добре видно. І розраховувати на те, що ми отримаємо тут, приміром, 4 тонни сої з гектара , мабуть, не варто.

У які ще напрями точного землеробства нині інвестує компанія?

Ми активно працюємо над впровадженням технології диференційованого внесення добрив. Однак розвивати даний напрям компанія не поспішала. У нас великий земельний банк, дуже багато техніки. Після її обладнання навігацією, високоточними приладами контролю висіву та обприскування пріоритетним завданням було показати, наскільки це ефективно, навчити спеціалістів працювати з новітнім обладнанням, створити модель, коли точне землеробство стане невід’ємною частиною технологічного процесу.  Зараз у нас механізатор вже не сідає у трактор, якщо він не обладнаний автопілотом. Але на початку не всі  розуміли доцільність використання нового обладнання. Їм просто було не цікаво. Зараз цікаво усім. Наприклад, візьмемо управління висівом. Раніше механізатору необхідно було постійно перевіряти, чи не забився якийсь сошник. Зараз усі збої у роботі він може побачити у кабіні трактора, причому система просигналізує про це.

Маючи фінансування, багато компаній починають інвестувати в усі напрями, часто стикаються з проблемами, не розуміючи першопричини. Ми ж обрали інший шлях – не розпилюватися у своєму розвитку точного землеробства, та робити все крок за кроком. Зараз ми розуміємо, що настав час  розпочати системно впроваджувати диференційоване внесення. Для цього у нас є всі технічні можливості: обладнання «вміє» працювати зі змінними нормами, на техніці встановлено модеми для передачі даних.

На Вашу думку, з чого слід починати вивчення неоднорідностей на полі? З карти урожайності?

Починати потрібно з агрохімобстеження. Карта урожайності – другорядний показник того, що відбувається на полі. Адже десь пройшов буревій, десь ерозія, а десь банально не спрацювали препарати. Ця інформація нам потрібна для більш глибокого аналізу. У цьому випадку репрезентативним показником є електропровідність ґрунту, хоча й він не повністю корелює з елементами, що містяться в ньому.

Звичайно, певні висновки можна робити і на основі карт урожайності, однак потрібно аналізувати інформацію за кілька років. Ми точково встановлювали системи картування врожайності. Їх основний недолік – необхідність постійного та складного калібрування. Скажімо, наявність людського фактора, який впливав на кінцевий результат.

Більшість нових комбайнів вже йдуть із встановленими датчиками врожайності та вологості, проте дані потрібно передавати у програму. У цьому контексті варто згадати про систему Fieldview. У комбайні встановлюється так звана «шайба». Вона підключається до СAN-шини і передає дані про урожайність на планшет, на якому встановлена програма, що здійснює картування. Калібрування такої системи нескладне: зібрали загальні дані про урожай з поля – і система сама розподілила його на різнорідні ділянки.

До речі, про програмне забезпечення… В агрохолдингу встановлено одну систему, яка об’єднує всі дані, що надходять, чи кілька програмних продуктів за окремими напрямами?

Я б почав би так: на ринку не лише України, а й, мабуть, світу поки що немає системи, здатної задовольнити всі потреби агрокомпаній. Ми пішли «модульним» шляхом: один програмний продукт закриває одні питання, другий – другі, третій – треті, але всі вони об’єднані між собою. Автоматизовувати управління бізнес-процесами ми почали із системи обліку земельного банку. Із цієї програми у програмному продукті для GPS-моніторингу використовуються контури полів. Без них не може обійтися й система управління агровиробництвом, так званий АРМ Агронома. Якщо дані змінюються в одному модулі, вони автоматично синхронізуються в інших.

Програмний продукт для GPS-моніторингу техніки

Детальніше варто зупинитися на АРМ Агронома. Це зручний інструмент для роботи наших агрономів. Саме тут вони можуть формувати завдання на технологічні операції, контролювати їх виконання, а потім фіксувати фактичний результат. Система GPS-моніторингу у цьому разі фіксує для агронома виконання певних робіт: прізвище механізатора, на якій техніці їздив, з яким причіпним агрегатом, площа обробленої землі, витрата ресурсів тощо.

В АРМ Агронома можна формувати завдання на технологічні операції, контролювати їх виконання, а потім фіксувати фактичний результат

У загальну систему інтегрована й 1С, де зберігаються дані про основні засоби. Завершення певної операції на основі карти фіксує саме агроном, цим він підтверджує, що роботу було виконано якісно та в оптимальні строки. Підтвердження відправляється в 1С й автоматично формується акт списання матеріалів, нарахування заробітної плати тощо.

Чи займаєтеся розробкою власних програмних рішень?

Ми тісно співпрацюємо з IT-департаментом, є замовниками певних програмних продуктів. Спочатку формуємо початкове технічне завдання для наших фахівців. Вони його розглядають, складають деталізований проект, графік розробки та впровадження ПЗ, здійснюють пошук підрядних організацій, які займаються виключно програмуванням. Так розробляється програмне забезпечення, здатне задовольнити наші потреби.

Цього року ви спільно з Radar Tech та Agrohub організували акселератор, в якому могли взяти участь усі охочі, запропонувавши власні оригінальні розробки. Наскільки був успішним досвід співпраці зі стартапами? Чи продовжуватимете роботу в цьому напрямі?

MHP Accelerator – це незабутній досвід. Проект змінив наше бачення багатьох речей. Більшість стартапів запропонували дуже цікаві ідеї, які реально впровадити у виробництво (хоча були й розробки, які реалізувати на практиці було б дуже важко або взагалі неможливо). Переможцем стала команда Peoplemeter – розробник «смарт-коврика» для дистанційного контролю кількості товару на полиці магазину, температури і вологості середовища, у якому товар знаходиться. Цікаво, що хлопці познайомилися на нашому Agro Idea Garage. До цього не було ні команди, ні продукту. На наш запит «розробити рішення для контролю товару на полицях» вони практично за кілька годин придумали оригінальний продукт з потраплянням точно в ціль. Нині ми регулярно проводимо робочі зустрічі та обговорюємо можливі доопрацювання. Також МХП планує організовувати подібні акселератори і в майбутньому, можливо, навіть у ширшому форматі.

Які рішення є затребуваними для компанії, проте на ринку вони поки що не представлені?

Невирішеною проблемою у світі залишається точне вимірювання глибини посіву, а це 3–4 см. Зараз є рішення, які дають змогу лише усереднено робити такі розрахунки. За допомогою системи притиску від Precision Planting ми маємо можливість посіяти на однакову глибину, проте точну глибину, на якій закладено насінини, з наявними сьогодні можливостями визначити неможливо.

Те саме стосується й обробітку ґрунту. Ми також визначаємо глибину дуже приблизно, ставимо ультразвуковий датчик, який вимірює, наскільки заглибився агрегат. Але коли сівалка рухається по нерівному ґрунту, по грудочках, точність вимірювань становить всього 5 см – похибка доволі суттєва. Загалом для нас цікавими були б рішення, які допомагають зібрати точну та валідну інформацію з техніки й автоматично “покласти” її в нашу систему.

З дедалі більшим упровадженням систем точного землеробства фіксуєте зростання прибутковості бізнесу?

Ці системи збільшують прибуток компанії, але він виражається швидше не у збільшенні врожайності, а в зменшенні витрат у результаті ефективнішого використання ресурсів. Ми завжди отримували гарні врожаї завдяки вчасному та якісному проведенню всіх технологічних операцій на полях. Проте зараз у нас є прекрасна можливість працювати ефективніше, визначаючи локальну потребу у певних ресурсах. Тому агрохолдинг планує охопити увесь земельний банк агрохімобстеженням, використовувати в подальшому ці дані для змінних норм висіву та внесення добрив.

Ми й надалі вдосконалюємо наші програмні продукти, адже вони розроблялися в інших реаліях. Основна мета – повністю автоматизувати агровиробничий процес, мінімізувати людський фактор і накопичувати  інформацію для застосування machine learning у майбутньому. Адже навіть системи штучного інтелекту, які допомагають зараз ідентифікувати хвороби та забур’яненість, працюють неповноцінно через відсутність валідної бази даних. Ми хочемо, щоб програмне забезпечення не просто визначало проблему, а пропонувало можливі варіанти її вирішення. Не знаю, скільки часу потрібно, щоб такі рішення з’явилися на ринку, проте накопичення структурованої та валідної інформації є одним із головних завдань, вирішення якого допоможе нам створити ефективну систему управління агровиробництвом.

Автоматизовувати управління бізнес-процесами агрохолдинг почав із системи обліку земельного банку

 

НАТАЛІЯ БАБІЙЧУК

 

Інформаційна довідка

МХП – вертикально інтегрований холдинг, один із найбільших в Україні. Робочі місця для близько 28 тис. різних спеціалістів створені більш ніж 30 підприємствами Групи в 14 областях країни. МХП є провідним виробником курятини з найбільшою долею на ринку і високою впізнаваністю брендів своїх продуктів: «Наша Ряба», «Qualiko», «Легко!», «Бащинський», «Ukrainian Chicken». Земельний банк компанії сягає 370 тис. га, а продукцію реалізують у понад 60 країнах світу. У Нідерландах та Словаччині діють переробні заводи холдингу.