КОЛИ ВСЕ ПРАЦЮЄ, ЯК ГОДИННИК

ЩОБ ДОСЯГТИ УСПІХУ В СУЧАСНОМУ АГРОВИРОБНИЦТВІ, СЛІД ЧІТКО ПРОПИСАТИ АЛГОРИТМИ ДІЙ СПІВРОБІТНИКІВ ТА ОБ’ЄДНАТИ МАКСИМУМ ІНФОРМАЦІЇ В ЄДИНІЙ ЕЛЕКТРОННІЙ СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ, СКІЛЬКИ Б ЧАСУ ТА ЗУСИЛЬ ДЛЯ ЦЬОГО НЕ ЗНАДОБИЛОСЯ. У ЦЬОМУ ПЕРЕКОНАНА  ДИРЕКТОРКА З ФІНАНСОВОЇ ТА ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГРУПИ «АГРОТРЕЙД» ОЛЕНА ВОРОНА

НАТАЛІЯ БАБІЙЧУК

— На сьогодні роботу Групи компаній «АГРОТРЕЙД» повністю автоматизовано. Пані Олено, наскільки складним для вас та вашої команди був процес переходу на «цифру»?

— У 2017 році ми зрозуміли, що час переходити на якісно новий рівень управління виробничими процесами з використанням сучасних технологій. Адже без цього неможливо ефективно контролювати 70 тис. гектарів землі в чотирьох регіонах. Насамперед потрібно було визначити межі полів. Ми самостійно виміряли все до останнього метра, виявили втрати і згодом скоригували контури. Для точності розрахунків використовували систему Cropio, яка дає змогу дистанційно контролювати сільськогосподарські угіддя, стежити за станом посівних площ, виконувати автоматичний документообіг, прогнозування і планування технологічних операцій. Також ми додали у Cropio інформацію про техніку і запустили диспетчерську службу. Це був перший етап впровадження електронного моніторингу та контролю.

Наступним кроком стало упорядкування землекористування. Постало завдання визначити, кому належать ділянки, які обробляє холдинг: пайовикам, ОТГ чи державі, або ж ми користуємося ними на підставі договорів міни. Це була дуже кропітка робота: наші фахівці протягом кількох років опрацювали і занесли до цифрової бази даних 30 тис. ділянок.

Карта земельних ділянок

Для оптимізації бізнес-процесів також було важливо синхронізувати систему Cropio з 1С. І нам це вдалося. Тепер після того, як агроном закрив агрооперацію в Cropio, автоматично формується звіт про виконання завдання, використання ресурсів і передається для опрацювання в бухгалтерію.

Модуль контролю пересування техніки у системі Cropio

Згодом ми вирішили взагалі відмовитися від паперового документообігу і перевести його в електронний формат. Однак впровадження цієї системи відбувалося дуже непросто. У перший місяць запуску процедури автоматичного списання аж 3000 агрооперацій залишилися незакритими. Тож ми неодноразово збиралися на робочі наради, визначали відповідальних людей на місцях, складали алгоритми дій для різних проблемних ситуацій. Пам’ятаю, у посиленому режимі тоді працювали ІТ-департамент, бухгалтерія, служба безпеки й агрономи.

До того ж запуск системи потребував суттєвих інвестицій. І йдеться не лише про програмне забезпечення, а й про обладнання, яке збирає та передає дані. Наприклад, на трекери ми витратили 3,36 млн гривень, на заправки, бензовози та систему обліку палива — 16,2 млн гривень, на систему ідентифікації завантаження машин під час збирання врожаю — 0,73 млн гривень. До речі, більшість робіт із встановлення устаткування і доопрацювання ПЗ виконували власними силами.

Можу сказати, що розгадати загадку, чому врожайність є саме такою, часом буває дуже складно. Тільки маючи максимум інформації про поле, можна робити висновки щодо доцільності впровадження на ньому диференційованого внесення добрив

— Я так розумію, тепер ви можете контролювати пересування техніки і витрату ресурсів онлайн.

— Так, адже уся наша техніка обладнана не лише GPS-навігаторами, а й датчиками, що контролюють швидкість та витрату палива. На всі наші комбайни було встановлено систему розпізнавання «свій — чужий», яка за допомогою спеціальних приладів «бачить» нашу вантажівку та дозволяє почати вивантаження зерна. Орендована техніка також не вирушить у поле до того часу, поки не буде оснащена всіма датчиками.

Компанія впровадила повноцінний електронний облік ресурсів. Наприклад, видавання хімії може бути виконане за кількох умов: обприскувач, що потребує заправки, знаходиться поряд з резервуаром з хімічними речовинами; заправка відбувається в межах нашого поля; агроном та оператор обприскувача пройшли ініціалізацію за допомогою своїх чіпкарт. Якщо ці умови не виконані, диспетчер побачить сигнал тривоги, а процес не розпочнеться. Такий самий принцип «працює» і для обліку палива. На техніці та бензовозах встановлено датчики для ініціації чіп-карток відповідальних працівників. Без цього подання палива не буде здійснено.

— Ви згадали про диспетчерську службу. Вона працює у системі Cropio?

— Диспетчери працюють у Cropio, але їхнє завдання — не постійно відстежувати ситуацію, а вчасно реагувати на нестандартні ситуації. Тобто якщо трактор виконує заздалегідь заплановану агрооперацію зі встановленою швидкістю в межах нашого поля, то диспетчер не отримує жодних повідомлень. Але щойно трактор виїде за межі поля, перевищить швидкість або зробить тривалішу, ніж дозволено, зупинку, диспетчер побачить на екрані сигнал тривоги.

Диспетчери Групи компаній «АГРОТРЕЙД» працюють у режимі відстеження сигналів тривоги

Кожна агрооперація також повинна бути відображена в Cropio. Наприклад, агроном повинен створити завдання на культивацію ґрунту, вказавши, хто і на якій техніці має її виконувати. Якщо цього не буде зроблено, диспетчеру прийде сигнал тривоги про те, що трактор виїхав у поле без зафіксованої агрооперації. Загалом існує 29 сигналів тривоги, і для кожного із них прописано протокол дій. Зона відповідальності одного диспетчера — 15 тис. гектарів та близько 250 одиниць техніки.

— Робота з такими системами потребує спеціальних знань. Як розв’язуєте кадрову проблему?

— Компанія регулярно проводить обов’язкове навчання співробітників. Але особливу увагу ми приділяємо навчанню молоді, наприклад, минулого року запустили проєкт «Агрошкола» для студентів і випускників аграрних вищих навчальних закладів. Хочу зазначити, що студенти дуже мотивовані потрапити до нас на навчання, адже не секрет, що ВНЗ не готують фахівців у сфері сучасних агротехнологій, які холдинги активно використовують у своїй роботі. Спочатку учасники програми навчаються у провідних фахівців галузі, після чого проводиться тестування і відбір на оплачувану практику. Вона проходить на підприємствах Групи під керівництвом співробітників «АГРОТРЕЙД», при цьому студенти забезпечуються харчуванням і житлом. Наприкінці проєкту кращих учасників школи ми запрошуємо працювати у нашій компанії.

 

— Група компаній «АГРОТРЕЙД» обробляє землю у чотирьох регіонах. Як визначаєте потенціал різних полів та ділянок?

— Для оцінки потенціалу ґрунту на різних ділянках в агрохолдингу розроблено окремий алгоритм. Ми лабораторно визначаємо наявність поживних речовин, кислотність, гранулометричний склад (для проведення аналізу звертаємося до спеціалізованих компаній, які беруть проби та відправляють зразки в лабораторію за кордоном). Додаємо до цих даних кількість опадів та особливості рельєфу поля. Кожен показник оцінюється за шкалою від 1 до 5, також визначається середня оцінка. З огляду на отриманий результат агрономічна служба обирає технологію вирощування певної культури.

— Отже, впровадження диференційованого внесення добрив уже не за горами?

— Тестово ця технологія показала у нас гарний результат. На перших 500 гектарах у Сумській області, де добрива було внесено диференційовано, вдалося домогтися ефективнішого та більш економічного використання ресурсів. Але перш ніж масштабувати технологію, необхідно поетапно вивчити кожне поле. І розпочинати слід не безпосередньо з аналізу. Спочатку ми робимо картографію полів за врожайністю, адже вона може значною мірою відрізнятися на різних ділянках.

NDVI посівів дає змогу визначити проблемні ділянки

А вже наступним кроком є аналіз ґрунту на визначення його складу, зокрема вмісту мікроелементів. Потім карти врожайності та забезпечення поживними речовинами накладаються одна на одну. Якщо вони збігаються (забезпеченість елементами на менш урожайних ділянках менша) — ми розуміємо, що знаходимося на правильному шляху. Це означає, що, ймовірно, саме на цьому полі доцільно варіювати норму внесення добрива.

Слід зауважити, що урожайність не обов’язково залежить від забезпеченості елементами. Для повнішої картини слід визначити кислотність ґрунту, його гранулометричний склад, створити карту рельєфу. Але інколи навіть цього не достатньо. Наприклад, минулого року на одному з полів ми визначили усі три показники, але вони все одно погано «наклалися» на карту врожайності. Тому наступним кроком для нас буде створення карти ущільнення ґрунту. Можу сказати, що розгадати загадку, чому врожайність є саме такою, часом буває дуже складно. Тільки маючи максимум інформації про поле, можна робити висновки щодо доцільності впровадження на ньому диференційованого внесення добрив.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
Група АГРОТРЕЙД — вертикально інтегрований холдинг агропромислового циклу: виробництво, зберігання, переробка та торгівля сільськогосподарською продукцією. Заснований у 1998 році. Засновник і генеральний директор Всеволод Кожемяко. Холдинг обробляє 70,5 тис. га землі в Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури — соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя, ріпак. Група володіє мережею елеваторів загальною ємністю одночасного зберігання 570 тис. тонн і посідає восьме місце серед найбільших власників елеваторів в Україні. Під власною торговою маркою Agroseeds компанія виробляє високоякісне репродуктивне гібридне насіння кукурудзи та соняшнику і сортове насіння озимої пшениці, сої та інших культур. Насіння допрацьовується на заводі потужністю 20 тис. тонн на рік на базі елітного насіннєвого господарства в Харківській області, оснащеному високотехнологічним обладнанням компанії Cimbria. У 2016 році в холдингу засновано органічне землеробство, відповідність якого європейським стандартам підтверджено сертифікатом «Органік стандарт».

— До речі, практика тестування нових рішень на експериментальних ділянках для вашої компанії є традиційною?

— Звісно, адже це запорука подальшого розвитку. Наші експериментальні ділянки розташовані в Харківській, Сумській та Чернігівській областях. На них перевіряється ефективність гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, визначається врожайність насіння та гібридів (до речі, не лише відомих виробників), триває пошук найефективніших та найекономічніших способів отримання врожаю.

Спочатку на ділянках площею до 20 га виконується тестування певного препарату, гібриду чи технології. Після цього проводяться виробничі досліди на ділянках площею близько 300 га. Слід підкреслити, що кожну культуру ми тестуємо в тих регіонах, де для неї існують найвідповідніші умови. Наприклад, у Коломацькому районі на Харківщині проводяться дослідження колосової групи, в Сумській та Чернігівській областях відбувається тестування кукурудзи. Чи буде компанія використовувати той чи інший посівний матеріал або гербіцид, стає зрозуміло лише за два роки таких експериментів.

Для оптимізації бізнес-процесів також було важливо синхронізувати систему Cropio з 1С. І нам це вдалося. Тепер після того, як агроном закрив агрооперацію в Cropio, автоматично формується звіт про виконання завдання, використання ресурсів і передається для опрацювання в бухгалтерію

— А як щодо моніторингу стану посівів у процесі вегетації?

— Ми використовуємо супутниковий моніторинг. За знімками із супутника визначається коефіцієнт вегетації (NDVI) на полях. До того ж у нас розроблено внутрішній протокол огляду посівів нашими агрономами. Наприклад, якщо зафіксовано низький NDVI, то ми розуміємо, що з культурою не все гаразд. Тоді на поле обов’язково виїжджає агроном, аналізує причини, які могли призвести до зниження коефіцієнта вегетації, робить фотографії полів і розміщує дані в Cropio.

— У 2017 році ви зібрали перший урожай продукції, що відповідає сертифікату «Органік стандарт». Чи можете назвати особливості застосування нових технологій в органічному землеробстві?

— Нині у нас під органічне землеробство відведено понад 2,5 тис. га в Харківській області. Працювати з такими полями одночасно і складніше, і цікавіше. Окрім обов’язкового контролю агрооперацій, детального вивчення складу ґрунту, неохідно забезпечити належний догляд за землею та спланувати продуктивну сівозміну. Більшість посівного матеріалу для органічного виробництва ми вирощуємо самостійно. Цей матеріал готується набагато ретельніше. Фахівець з насінництва заздалегідь підбирає сорти та репродукції для майбутньої посівної, приділяючи особливу увагу їх якості, продуктивності та відповідності локальним умовам вирощування. Під час збору урожаю обов’язковим є дотримання додаткових вимог щодо очищення техніки, щоб до органічного зерна не потрапило звичайне, а на поля не була завезена земля з конвенційних полів. Обов’язковим етапом також є перевірка продукції на забруднення сертифікаційним органом Organic Standard.

— Поділіться найближчими планами компанії щодо диджиталізації виробництва.

— Цей процес для нас не завершено. Ми й надалі плануємо впроваджувати диджиталізацію в усіх сферах діяльності холдингу, втілювати нові точні підходи для підвищення якості обліку та ефективності виробництва. Також серед планів компанії — оптимізація собівартості без зниження врожайності на гектар та максимальне усунення людського чинника. У цьому нам допомагатимуть програмні та технологічні напрацювання, які вже впровадила Група «АГРОТРЕЙД».

 

〈 стаття з журналу Intelligent Farming №3, липень 〉

 

 

У разі передруку посилання на iFarming обов’язкове. Видавець не несе відповідальність за зміст рекламних оголошень та статей.

Ваші відгуки, пропозиції та зауваження приймаємо на пошту редакції: office@deltamedia.com.ua