Точно вивірити кожен крок

Холдинг A.G.R. Group вирішив застосувати технології точного землеробства. Проте аграрії вважають, що робити перехід на ці технології треба поступово, зважуючи кожен крок. Про особливості підходу iFarming розповів Ігор Богданов, директор з інформаційних технологій A.G.R. Group.
Ростислав Панічев

Що спонукало господарство взятися за точні технології?

— Нині такі умови, що на аграрному ринку спостерігається сильна конкуренція. Щоб йти в ногу з часом та випередити інших, слід впроваджувати нове. Ось і наше господарство обрало свій шлях до сталого розвитку й освоює технології точного землеробства, які дають змогу працювати на землі ефективніше, зменшуючи витрати на виробництво. Якщо ти не впораєшся з цим, як можна говорити про сталий розвиток? А цього можна досягти, лише впроваджуючи нові технології, використовуючи точні сигнали, диференціальне внесення тощо.

У нашому аграрному холдингу 19 господарств, зосереджених у чотирьох областях України. Загалом обробляємо 28 тис. гектарів. Через зміни клімату в холдингу повністю відмовилися від оранки й перейшли на комбінований безвідвально-мінімальний обробіток ґрунту. Глибину обробітку ґрунту визначаємо на основі даних вимірювання цифровим пенетрометром. Останні роки показали, що ми обрали правильну технологію. Адже нам вдається зберегти вологу в ґрунті, одночасно запобігаючи водній та вітровій ерозії. На зміни клімату треба також зважати під час встановлення норм висіву сільгоспкультур. Минулий рік показав, що ті фермери, хто не врахував, що кліматичні зони змістились на 100–200 км, отримали низькі результати. Але ж якщо деякі наші землі, які раніше були в зоні Полісся, тепер у зоні недостатнього зволоження, то й норму висіву треба, відповідно, корегувати. І це також вплинуло на те, що результати в нас були непогані.

Зважаючи на набір вирощуваних культур, агрономи розробили ряд власних сівозмін. Серйозну увагу також приділяємо дотриманню чергування культур у сівозмінах. Ну і, звісна річ, запроваджуємо елементи точного землеробства.

Ви не так давно використовуєте ці технології, правда?

— Саме так. Точне землеробство пройшло пілотним проєктом у минулому, 2020-му році. Ми дійшли до того рівня виробництва, що вирішили вже застосовувати максимально навігацію від Trimble та ті засоби, які використовують із технікою John Deere. До того часу в нас уже був досвід використовування платних сигналів Trimble, Range Point. Проте вони дають змогу працювати з відхиленням у цілих 15 см. Цього достатньо, щоб працювати на обприскувачах із посекційним відключенням штанги. Посекційним, а не пофорсунковим.

До того ж цієї точності вистачає, щоб їздити по полю, однак потрапити з нею в одну й ту ж колію практично неможливо. Виходить так, що щоразу колія зміщується в бік, і щоб повторити колію, слід налаштовувати вручну, а то й зовсім відмовлятися від автопілотування. Врешті-решт ми вирішили, що з цим треба щось робити. Адже нині є можливість передплачувати сигнали корекції, які не дають змогу колесам техніці ущільнювати ґрунт та пошкоджувати рослини з кожним новим обробітком.

Що саме вам дали точні сигнали?

— Передусім обрана технологія точного водіння дала змогу проводити роботи за будь-якої видимості — чи то вночі, чи то під час туману. Основні культури, які вирощуємо, — це кукурудза та соя. А це означає, що в поле треба заходити декілька разів. Сою слід обробляти до восьми разів за вегетаційний період. Звісна річ, якщо зважити на можливість пошкодження посівів колесами обприскувачів, то можна зрозуміти, які б втрати становив неточний обробіток полів.

Точніші сигнали нам дали змогу використати метод повторення першого сліду. Тобто обприскувачі заходять точно у ту саму колію, по якій техніка уже проходила не один раз.

Обприскувачі Berthoud від самого початку було забезпечено обладнанням Trimble

Дуже важливо було домогтися скорочення годин роботи обприскувачів на полі та збільшення норми виробітку. Продуктивність збільшилася внаслідок зменшення площі обробітку, бо за використання точних сигналів техніка працює з нульовим перекриттям, а також завдяки роботі на автопілоті, що суттєво скорочує час обробітку, як порівняти з ручним водінням. А от засобів захисту тепер витрачаємо набагато менше. Тож можна сказати, що ми дуже задоволені методом повторення колії.

Які кроки було зроблено, щоб мати змогу працювати з такою технологією?

— Спочатку треба було зробити карти полів. Ми це робили самостійно, об’їхавши всі поля, з використанням точних сигналів з RTK поправками та подальшим завантаженням у систему SMS від AG Leader для обробки. За допомогою SMS відбувається вивантаження даних у необхідному форматі для окремих видів техніки без втрат точності, а також аналіз документування агротехнічних операцій, карт посіву та внесення.

Отримані дані потім використовуємо для планування відповідних польових робіт із застосуванням високоточних корекційних сигналів. Із року в рік контури полів можуть змінюватись, і в цьому разі процедуру оновлення карти здійснюємо під виконання операцій на цьому полі.

У господарствах використовуємо різні обприскувачі, а тому й різні системи навігації та сигналів. На John Deere своє, а на Berthoud — cигнал корекції Trimble CenterPoint RTX, заснований на технології Trimble RTX.

Однак ми не стоїмо на місці. Так, обприскування за навігацією нам дуже сподобалося, але на ринку є й інші методи точного землеробства, які ми плануємо впроваджувати.

Тобто ви збираєтесь застосовувати диференційоване внесення добрив?

— Саме так. Однак до цього напряму в нас багато запитань. Якщо у методі повторювання колії можна прорахувати віддачу, то тут набагато складніше. Наразі ми на своїх спробах та помилках маємо переконатися в ефективності таких прийомів.

Спершу слід провести агрохімічний аналіз ґрунту полів. І на цьому етапі уже ми стикнулися з тим, що не кожній лабораторій можна довіритися. Часто лабораторії не мають зв’язку між протоколами та рекомендаціями. Наші фахівці ставлять їм запитання, яким чином розраховували дані, за якою методикою, а у відповідь отримують, що це комерційна таємниця. Тому щодо таких можливих партнерів виникає чимало сумнівів.

Наразі ми працюємо з кількома лабораторіями. Це «Праймлабконтент» у Борисполі, «Агротест», та «CAT» у Сумах. Також аналізуємо можливості співпраці й з іншими установами. Проведення агрохімічного аналізу в нас заплановано на осінь цього року. Гадаю, до цього часу ми вже визначимося, з ким працюватимемо.

А щодо диференційованого посіву?

— Ми його збираємося застосувати цього року вперше у нашому холдингу. І не на всіх площах, а лише на тестових ділянках, щоб докладно вивчити цю технологію. Бачите, на кожному кроці нам доводиться самим все ретельно аналізувати і розмірковувати.

Оскільки у нас площі розташовано в різних ґрунтово-кліматичних зонах: Сумській, Полтавській, Чернігівській та Київській областях, ми візьмемо в кожному кластері поле для випробування диференційованого посіву. А сумарно усі поля в експерименті становитимуть 400 га.

Чи вистачить для цього карт полів, які використовуєте для ведення техніки за точними сигналами?

— Звичайно, самих карт полів буде недостатньо. Адже треба розуміти, що і як сіятимемо на кожному з тестових полів. Ми використовуватимемо карту врожайності, яку зробили під час збирання врожаю, разом з картою висот.

З картами врожайності все зрозуміло — їх використовують всі. Але на нашу думку, для точнішого відстеження розвитку рослин необхідна ще й карта висот. Тут є певний алгоритм використання цих даних під час посіву.

Завдяки точному сигналу, який отримує монітор AGleader, агротехнічна операція
висіву проходить із сантиметровою точністю

Ці карти зробити в наших умовах дуже просто — з використанням антени точного сигналу на комбайнах John Deere під час збирання врожаю та системи Ag Leader під час проведення операції посіву. До речі, Ag Leader дозволяє підключення своїх моніторів до сівалок, таких як Incommand 800 та 1200, до антен тракторів John Deere. Для цього потрібні спеціальні перехідники, які коштують не так дорого, але наші спеціалісти навчилися їх робити самостійно, і тепер ми не залежимо від дилерів та маємо певну економію і на цьому. Завдяки точному сигналу з антени John Deere, який отримує монітор  AGleader, агротехнічна операція посіву та її документування проходить із сантиметровою точністю.Усі ці дані, яких насправді виходить дуже багато, накладають потім на знімки NDVI, і уже на базі цього будемо робити карти завдань для посіву на конкретному полі. На наших картах можна побачити, наскільки строкатими вийшли поля в результаті цього аналізу.

Чи є у вас техніка, яка проводитиме диференційний посів?

— Авжеж. Для цього ми придбали сівалки Kinze 3600, а цього року нові моделі 3605, які обладнано електродвигунами на сошниках. Річ у тім, що у них є можливість однією сівалкою працювати з двома культурами, сівалки з InterPlant. Оскільки в нас основні культури соя, що висівається з міжряддями 35 см, і кукурудза, яка іде на 70 см, то дві різні одиниці техніки тримати просто невигідно.

Технологія Kinze на сівалках з Interplant передбачає можливість роботи тільки заднім рядом на 16 рядків по кукурудзі з міжряддям 70 см та увімкненням переднього ряду для посіву сої на 31 рядок із міжряддям 35 см. В арсеналі агрохолдингу є сівалки Kinze трьох типів:

  • з електродвигунами з відключенням кожного ряду, завдяки чому досягається максимальна точність і не допускаються пересіви;
  • з електромуфтами з посекційним відключенням, які встановлено тільки на задній ряд, для посіву кукурудзи, а передній ряд залишається механічним і не відключається під час висіву сої;
  • механічні, де не має відключення секцій, але якість посіву доволі висока.

Цього року чотири сівалки з електродвигунами застосовуватимемо на тестових полях із диференційним висівом, працюючи за картами завдань.

Ви раніше працювали з різними платформами моніторингу полів, а зараз усе виконуєте тільки на базі продуктів від «Агроконтроль». У чому причина?

— Усе просто — обрали те, що вигідніше й зручніше. Усі ці системи треба наповнювати, підлаштовуючи до умов агрохолдингу A.G.R. Group. Практика показала, що краще відмовитися від тих продуктів, які потребують додаткових грошей за таке наповнення. Та й агрономам і операторам сільгосптехніки працювати з чимось одним набагато простіше. Не треба вивчати, як працює одне, а потім як працює інше.

З розробниками платформи «Агроконтроль» у нас партнерські відносини й існує домовленість про те, що ми допрацьовуємо цю систему під свої потреби разом. Це стосується всієї автоматизації, заправки палива, системи «свій — чужий», автоматизації вагових, автоматичної ідентифікації причіпних агрегатів та багато іншого. Цього року ми почали збирати точні сигнали, які отримує антена техніки через CAN-шину за допомогою обладнання BITREK CONNECT, та передавати в платформу «Агроконтроль», отримуючи сантиметрову точність.

Аналіз посіву сої за допомогою програми AgLeader SMS

Крім цього, ми наповнюємо свою платформу «Агроконтроль» власними функціями для можливості керування земельним банком, щоб проводити агроскаутинг. І все це проходить у рамках розвитку системи і не тисне на нас додатковим фінансовим навантаженням, тоді як інші платформи за доопрацювання дуже часто вимагають додаткові кошти. Професійна команда платформи «Агроконтроль» завжди справляється з будь-якими викликами, а я вважаю, що ми доволі вибагливий клієнт і використовуємо систему по максимуму.

З якою метою і чим ви проводите агроскаутинг?

— Це надзвичайно корисна операція, яка дає змогу побачити якість виконаної операції. Дорогого обладнання для цього не треба. Ми закупили найпростіший дрон Фотон-4, і нам цього вистачає, щоб, наприклад, перевірити цілий кластер в 10 тис. гектарів.
Спочатку на карті ми визначаємо проблемну ділянку, а потім запускаємо дрон і далі вже аналізуємо отримані зображення.
Таким чином ми одразу побачили, зокрема, якість від впровадження точних сигналів на полях. Подивилися на поля, де їх застосовуємо, і де техніка їздить без них, і порівняли. Різниця була настільки разючою, що тепер ми вирішили переводити на точні сигнали повністю всі господарства холдингу.

А якщо порівняти результати від застосування цих технологій точного землеробства?

— Впливати на врожай можна і треба на кожному етапі — від посіву до збирання. Це абсолютно зрозуміла річ. Що стосується того, що уже ми випробували, то можна сказати, що урожайність на дослідних полях підвищилася в середньому на 7%.

У нас є цікавий приклад, коли у підсумку в обох сусідніх господарствах, де застосовували точне землеробство і де використовували стару методику, врожайність виявилася однаковою за зовсім різних умов для росту кукурудзи. Так, у Гребінці, де ми використали точні сигнали, з опадами в нас була проблема, тоді як в Лохвиці з дощами аж таких негараздів не спостерігали.

Тепер цікаво буде подивитись на те, які результати нам дасть диференційний висів, а далі будемо аналізувати вже диференційне внесення добрив.

На сьогодні ми маємо й інші напрями точного землеробства, які впроваджуємо в наших господарствах. Так, збирання врожаю тепер відбувається лише із системами автоматичного ведення, що вплинуло на швидкість та якість роботи.

Розглядаємо також можливості більш точного ведення оприскувачів по посівах в міжрядді за допомогою технологічних рішень від виробників сільськогосподарської техніки та навігації. Однак усе треба спершу випробувати та дослідити кожен нюанс. Тоді й буде результат.

 

 

 

У разі передруку посилання на iFarming обов’язкове. Видавець не несе відповідальність за зміст рекламних оголошень та статей.

Ваші відгуки, пропозиції та зауваження приймаємо на пошту редакції: rost.panichev@ifarming.com.ua